1. В случае приобретения права собственности на жилой дом, здание или сооружение, находящиеся в собственности, пользовании другого лица, прекращается право собственности, право пользования земельным участком, на котором расположены эти объекты. К лицу, которое приобрело право собственности на жилой дом, здание или сооружение, размещенные на земельном участке, находящемся в собственности другого лица, переходит право собственности на земельный участок или его часть, на которой они размещены, без изменения его целевого назначения.
2. Если жилой дом, здание или сооружение размещены на земельном участке, который находится в пользовании, то в случае приобретения права собственности на эти объекты к приобретателю переходит право пользования земельным участком, на котором они размещены, на тех же условиях и в том же объеме , которые были у предыдущего землепользователя.
3. При переходе права собственности на дом или его часть от одного лица к другому по договору пожизненного содержания право на земельный участок переходит на условиях, на которых этот земельный участок принадлежал предыдущему землевладельцу (землепользователю).
4. В случае приобретения права собственности на жилой дом, здание или сооружение несколькими лицами право на земельный участок определяется пропорционально долям лиц в праве собственности жилого дома, здания или сооружения.
5. В случае приобретения права собственности на жилой дом, здание или сооружение физическими или юридическими лицами, которые не могут иметь в собственности земельных участков, к ним переходит право пользования земельным участком, на котором расположен жилой дом, здание или сооружение, на условиях аренды.
6. Существенным условием договора, предусматривающего приобретение права собственности на жилой дом, здание или сооружение, является кадастровый номер земельного участка, право на который переходит в связи с приобретением права собственности на эти объекты, кроме объектов государственной собственности, подлежащих продаже путем приватизации.
Заключение договора, предусматривающего приобретение права собственности на жилой дом, здание или сооружение, связанное с переходом права на часть земельного участка, осуществляется после выделения этой части в отдельный земельный участок и присвоения ему отдельного кадастрового номера.
В случае приобретения права собственности на жилой дом (кроме многоквартирного), расположенный на землях государственной или коммунальной собственности, находящихся в пользовании другого лица, и необходимости деления земельного участка площадь земельного участка, который формируется, не может быть меньше, чем максимальный размер земельных участков соответствующего целевого назначения, определенных статьей 121 Земельного кодекса Украины (кроме случаев, когда формирование земельного участка в таком размере является невозможным).
{Статья 120 с изменениями, внесенными Законом N 997-V от 27.04.2007; в редакции Закона N 1702-VI от 05.11.2009}

— Науково-практичний коментар Земельного кодексу України 3.01 Мб — А. М. Мірошниченко — Р. І. Марусенко

Настройки текста:

• 1
• 2
• 3
• . . .
• последняя (342) «

Від авторів

Загальна характеристика видання. У виданні викладено погляд авторів на сутність положень Земельного кодексу України, передбачений законодавством України механізм їх реалізації, відповідну правозастосовчу практику. Маючи справу із спірними та неоднозначними положеннями кодексу, автори намагалися викладати не лише свою точку зору, а й інші позиції, що існують у правовій доктрині та правозастосовчій практиці, надаючи читачеві можливість зробити самостійні висновки.

У виданні наведені ілюстрації та зразки документів, що можуть бути корисними при застосуванні Земельного кодексу України. Ті матеріали, які за своїм обсягом не могли бути включені безпосередньо до тексту, вміщені до компакт-диску, доданого до видання. На ньому автори помістили також деякі зі своїх публікацій в електронному вигляді.

Неофіційний характер коментарю. Проведена робота хоча і включала в себе редагування та виявлення можливих помилок чи неточностей технічного характеру, проте автори свідомі того, що уникнути їх повністю було навряд чи можливо.

Особливо великою є загроза втрати актуальності нормативно-правових актів у випадку із т.зв. «нормативними документами» (див. п. 1.2.4 коментарю до ст. 3) — ДБН, ГОСТами, СНиПами, СанПиНами тощо. Відстежувати зміни та скасування таких документів надзвичайно важко. Просимо читачів з розумінням поставитися до даної обставини і у випадку, коли використання чинної редакції має принципове значення, перевіряти чинність таких документів шляхом звернення до органів-видавців документів або до спеціалізованих бібліотек чи баз даних.

Автори намагалися чітко відокремлювати положення законодавства та свої власні погляди на їх застосування та тлумачення, які, звісно, можуть не завжди співпадати з позицією тих чи інших правозастосовчих органів.

Автори будуть вдячними за будь-які зауваження та пропозиції щодо вдосконалення форми та змісту даного видання.

З повагою,

Анатолій Мірошниченко, к. ю. н., доцент кафедри трудового, земельного та екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Роман Марусенко, к. ю. н, асистент кафедри трудового, земельного та екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Умовні позначення:

ГДСЛ — Головний державний санітарний лікар;

ДДВетМед — Державний департамент ветеринарної медицини;

Держземагентство — Державне агентство земельних ресурсів України;

Держземінспекція — Державна інспекція з контролю за використанням і охороною

земель;

Держкомзем — Державний комітет України по земельних ресурсах (до 2007), Державний

комітет України із земельних ресурсів (з 2008 року);

ДЖКГосп — Державний комітет України по житлово-комунальному господарству;

ДКЛГ — Державний комітет лісового господарства України;

ДКПідпр-ва — Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва

України;

ДПА — Державна податкова адміністрація;

ДСтандарт — Держстандарт;

ЗАРК — закон Автономної Республіки Крим;

З — закон;

ЗКУ — Земельний кодекс України;

ЗУ — Закон України;

КАС України — Кодекс адміністративного судочинства України;

КЗпП України — Кодекс законів про працю України;

КМ — Кабінет Міністрів;

КМОТ — контурно-меліоративна організація території;

КМГ — Київський міський голова;

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення;

МЕБ — Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки

України;

МЕР — Міністерство екології та природних ресурсів України;

МОЗ — Міністерство охорони здоров’я України;

МінАП — Міністерство аграрної політики України;

Мінбуд — Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

України;

Мінек-ки — Міністерство економіки України;

Мінсільгосп — Міністерство сільського господарства;

П ПВСУ — постанова Пленуму Верховного Суду України;

ПВР — постанова Верховної Ради;

Пост — постанова;

ПКМ — постанова Кабінету Міністрів України;

ПРМ — постанова Ради Міністрів;

Р ВАСУ — роз’яснення Вищого арбітражного суду

• 1
• 2
• 3
• . . .
• последняя (342) «