Обвинувальна промова прокурора приклад

Як повідомляє журналіст Цензор.НЕТ, про це йдеться в обвинувальному висновку, який зачитав прокурор у Північно-Кавказькому військовому окружному суді в Ростові-на-Дону, де 23 липня відбулося перше засідання по суті у справі молодого українця Павла Гриба. Нагадаємо, судді знову продовжили йому термін арешту — на три місяці.

Головна промова прокурора Олексія Ханеня — оголошення обвинувального висновку (аналог в Україні — «обвинувальний акт»). Це основний документ, навколо якого і розгортається весь судовий процес: оголошуються всі докази, які слідство зібрало для того, щоб обвинуватити людину в скоєнні злочину.

Прокурор Ханеня в ростовському суді обвинувачення 20-річному українцю читає 4 хвилини 35 секунд. Цензор.НЕТ публікує цей аудіофайл:

Киянина прокурор називає «прихильником української націоналістичної організації «Українська Національна Асамблея — Українська Народна самооборона» (» УНА-УНСО» у РФ поза законом, тому що визнана екстремістською організацією. — Ред.). Ханеня каже, що Гриб у Skype схиляв до теракту школярку з Сочі Катерину Єршову (ч.1 ст.205.1 КК РФ). Мовляв, познайомилися вони в кінця 2016, дівчина відкрилася хлопцеві: розповіла, що підтримує українських праворадикальних націоналістів і хоче в Україну на постійне місце проживання. За версією прокуратури, любов до радикальних українських націоналістів і нелюбов до вчителів і люблячих Путіна росіян і стає мотивом для школярки.

Для Гриба, як вважає російське слідство, мотивом став «супремасизм». Він нібито схиляв кохану до того, щоб вона з пустого вогнегасника і нітрогліцерину спорудила вибуховий пристрій з годинниковим механізмом. Підірвати його повинна була під час шкільної лінійки — 30 травня 2017 року. Ну а мета двох закоханих, пишуть російські слідчі, — «дестабілізація органів російської влади» і «вплив на ухвалення ними рішення про статус окремих областей Російської Федерації».

При цьому затримали українця через три місяці після дати, на яку нібито теракт і був намічений. Жодного вибуху не було, жодного вогнегасника або нітрогліцерину в Тетяни Єршової, судячи з обвинувального акту, слідство не виявило.

Повний текст промови прокурора Ханеня можете прочитати тут.

Детально про те, з чого починалася ця історія, про суть справи і обвинувачення, а також про судове засідання читайте в статті «Не було у дітей планів підривати школу!». Любовно-агентурна історія Павла Гриба»

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-165 від 26.01.2005)

Рецензенти

Дзера О. В., доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права КНУ імені Тараса Шевченка;

Олійник О. Б., доктор філологічних наук, професор, ректор Міжгалузевого інституту управління;

Шибіко В. П., кандидат юридичних наук, професор кафедри правосуддя КНУ імені Тараса Шевченка

ПЕРЕДНЄ СЛОВО

Цей навчальний посібник визнано в 1996 р. одним з кращих серед поданих на конкурс, організований Міністерством освіти і науки України та Міжнародним фондом «Відродження» в рамках Програми «Трансформація гуманітарної освіти в Україні».

Наш славетний земляк Антон Чехов писав понад сто років тому: «Можливо, і ми колись дочекаємося, що наші юристи, професори і взагалі посадові особи, які за обов’язками служби мають говорити не лише вчено, але й зрозуміло і гарно, не виправдовуватимуться тим, що вони «не вміють” говорити. Адже в принципі для інтелігентної людини погано говорити повинно б вважатися такою непристойністю, як не вміти читати і писати, і у справі освіти й виховання навчання красномовства слід було б вважати неминучим».

Нині настав час відродження національної культурної спадщини, зокрема й риторичної, в якій певного мірою відбито світовідчуття українського народу. Україна проголосила, що будує правову демократичну державу. Для цього їй необхідні передусім духовні, інтелектуальні особистості, високопрофесійні правники, політики, викладачі. Настала пора змінити ставлення до базових класичних наук, з-поміж яких на чільному місці й судова риторика адвоката, прокурора, судді, юрисконсульта.

Але з цієї дисципліни досі практично не було підручників, навчальних посібників. За всю історію підготовки юридичних кадрів в Україні з цієї теми видано лише невеликі книжечки: «Судова промова» П. Бондаренка (1972) і «Профессиональная этика участников уголовного судопроизводства» В. Леоненка (1981). В останній роботі один параграф присвячено судовому красномовству як складовій частині культури судового процесу.

Видання ці мали невеликі тиражі й давно вже стали бібліографічною рідкістю.

Виступ у суді — один з найскладніших і найвідповідальніших моментів участі прокурора, захисника й інших учасників у кримінальному судочинстві. їхній успішний виступ неможливий без достатніх знань. Уміння виступати публічно не приходить само собою.

. Варто наполегливо учитися цьому, опановувати і відшліфовувати прийоми риторського мистецтва.

Судове красномовство набуває особливої актуальності. Нині кримінальні справи про злочини, за які законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, в суді першої інстанції розглядаються у складі п’яти суддів. Не за горами запровадження суду присяжних в Україні, який необхідно буде переконувати у винності чи невинності підсудного. В цих умовах майстерне володіння словом набуває особливо великого значення.

Судові промови відомих правників є зразком майстерності володіння словом у поєднанні з ретельною підготовкою, умілим використанням і вправним аналізом доказів та обставин кримінальної справи. Критично оцінений і правильно сприйнятий матеріал судових промов може надати добру послугу фахівцям.

Водночас варто зазначити, що одними лекціями і читанням навіть найкращих промов судовій риториці не навчиш. Необхідні практичні навички і вміння. Іншими словами — щоденна і безперервна праця. Для майбутніх правників на кафедрі правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка розроблено комплекс ігрових занять, який Включає в себе понад 500 великих і малих ділових ігор та ситуаційних завдань, за допомогою яких студенти-правники можуть опановувати свою майбутню професію.

Власні багаторічні спостереження автора дозволяють зробити висновок, що на якість судових промов впливають: загальна ерудиція, професійна майстерність ритора, уміння публічно говорити, підготовка до промови. Якраз на це і звертається увага в цій книзі, завдання якої — допомогти студентам-правникам в оволодінні основами судової риторики, в набутті необхідних знань і навичок. З цією метою в першій частині посібника висвітлюються такі питання, як історія риторики; судова промова; підготовка судової промови; промова державного обвинувача; захисна промова. Розроблено методику проведення навчальних ігор: «Адвокати та прокурори», «Допитливі та кмітливі», «Процесуальний документ», «Судові дебати», «Судова промова».

На конкретних прикладах наводяться найдоцільніші засоби і методи конструювання окремих частин промови, відзначаються ті помилки й вади, які зустрічаються в практиці, висловлюються міркування й рекомендації, спрямовані на підвищення професійного рівня судових дебатів.

У другій частині навчального посібника вміщено судові промови відомих юристів, а також висловлювання мислителів стародавнього і сучасного світу про ораторське мистецтво, юридичні афоризми з римського права, українські прислів’я та приказки, які можна використати в судових промовах.

В основу цієї книги покладено навчальний посібник до якого внесено зміни і доповнення: зокрема, нові параграфи — жанри красномовства та словесна наочність; промови прокурора при відмові від обвинувачення, фабули для складання судових промов; виразне читання; схеми, додаткова література тощо.

Глибоку вдячність висловлюю Галині Сагач, навчальні посібники якої «Золотослів» та «Риторика» сприяли виходу цієї книги; Олександрі Буркат за допомогу в підготовці до друку крилатих латинських висловів та афоризмів; Руслану Кацавцю за допомогу в підготовці фабул для складання судових промов. Буду вдячний усім читачам і науковцям, практичним працівникам за зауваження, поради, конструктивну критику, які будуть ретельно вивчені і враховані в подальшій роботі.

Валеріан Молдован

Щиро дякую рецензентам даного навчального посібника: академіку Олійник Ользі Борисівні, професору Дзері Олександру Васильовичу, професору Шибіко Василю Петровичу за виважену оцінку і вчасну підтримку.

З повагою — автор

І возвеличимо на диво і розум наш, і наш язик

Т. Шевченко

Частина перша

Глава 1. НАЧЕРК ІСТОРІЇ КРАСНОМОВСТВА

Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского

Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 1. С.332-336.

УДК 811.161.1-81’276.6:34

КОНСТАНТНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ СТРАТЕГИИ И ТАКТИКИ УБЕЖДЕНИЯ В СФЕРЕ СУДЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ (НА МАТЕРИАЛЕ СУДЕБНЫХ РЕЧЕЙ В РОССИИ ЗА ПЕРИОД Х1Х, ХХ И НАЧАЛА ХХ1 СТ.)

Диомидова Е. Ю.

Национальный университет «Юридическая академия имени Ярослава Мудрого»,

г. Харьков, Украина

Статья рассматривает константные элементы в стратегиях и тактиках убеждающих речей на судебных заседаниях в России за период Х1Х, ХХ и начала ХХ1 ст. Выявлены константные элементы диспозитива доказывания, не поддающиеся эволюции.

Ключевые слова: судебный дискурс, диспозитив доказывания, коммуникативная стратегия, коммуникативная тактика, эволюция, убеждающая речь.

Развитие научной мысли в конце ХХ — начале ХХ1 ст. характеризуется не только дифференциальными процессами, а также интеграционными. Таким образом, на границах между определенными отраслями знания возникают новые дисциплины, это касается и филологической и юридической сфер, в недрах которых зародилась и продолжает активно развиваться юридическая лингвистика. Проблематика исследований эволюционных процессов, которые происходят на языковом уровне в убеждающих судебных речах юристов Х1Х — ХХ1 ст. в Российской империи, Советском Союзе и странах постсоветского пространства, является продолжением филологических изысканий в сфере судебного дискурса.

В современной науке активно разрабатываются также новые комплексные направления исследований языка как феномена законотворческого, влияющего на судопроизводство, процесс принятия решений и, в конце концов, судебное решение присяжных заседателей. Именно таковой комплексной дисциплиной и является сегодня юридическая риторика. Это системная дисциплина, использующая новую методологию выбора и использование языкового материала в речевой практике, а также учитывающая системность знаний в современной юриспруденции, во многом соприкасающаяся с логикой и философией, психологией и историей.

Роль языковых средств убеждения, аргументации как инструментов эволюции судебной речи, а также в языковой деятельности вообще рассматривалась преимущественно в связи с процессами убеждения-внушения, часто безотносительно судебной практики. Исследования О. М. Беловой, К. Бредемайера, В. З. Демьянкова, Е. Н. Зарецкой, А. А. Ивина, Д. Карнеги,

КОНСТАНТНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ СТРАТЕГИИ И ТАКТИКИ УБЕЖДЕНИЯ В СФЕРЕ СУДЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ (НА МАТЕРИАЛЕ СУДЕБНЫХ РЕЧЕЙ В РОССИИ ЗА ПЕРИОД _Х1Х, ХХ И НАЧАЛА ХХ1 СТ.)_

Л. И. Мацько, П. Сопера и др. сегодня являются перспективными и ценными для отечественной филологии. Однако языковая деятельность является особым явлением, именно в юридическом дискурсе имеет свои особенности, этот аспект обоснован и доказан в работах А. С. Александрова, М. Д. Голева, Ю. Ф. Прадида, В. С. Третьяковой, В. И. Честных.

В данном контексте Н. Д. Голев указывает на две фундаментальные, взаимосвязанные проблемы, лежащие в основании всех юрислингвистических исследований. Во-первых, это проблема соотношения языковых законов (норм, кодификаций и установлений и т.п.) с юридическими законами (нормами, установлениями и т.п.) на шкале юридизации. Во-вторых, проблема соотношения естественного и юридического языков, противопоставляемых в аспекте антиномии непосредственно-отражательного и условного . Полностью разделяя позицию, отметим, что, на наш взгляд, к сфере юрислингвистики логично включить и проблемы соотношения речевых стратегий общего и юридического дискурсов, используемых с одними и теми же целевыми установками. В этой связи важными являются и данные сопоставления стратегий убеждения в общем и юридическом дискурсах, которые рассматриваются в настоящей работе.

Также Н. Д. Голев обращал внимание на то, что «с позиций юрислингвистики данные проблемы (точнее их объективная основа) имеют непрерывно-эволютивный характер, описываемый в градуальных параметрах» . Это положение не вызывает сомнений, однако отметим, что исследование эволюции юридического языка не должно ограничиваться градуальными аспектами — не менее важное значение имеют и собственно качественные параметры.

Так, в исследованиях А. С. Александрова указано, что между субъектом деятельности и объектом, на который она (деятельность) направлена, находятся закон, право, власть, мораль, с одной стороны, и профессиональная цель, с другой -понятие, которые нельзя не учитывать под создания языковой стратегии и при выборе определенной тактики. В таком контексте исследование диспозитивов доказывания в механизме уголовного судопроизводства проводит А. С. Александрова. Исследователь дает определение диспозитива доказывания, переводя его из области философии в область юридической логики и юридической лингвистики; называет и анализирует техники и технологии доказывания, создающие диспозитив: «… диспозитив доказывания, устроенный в языке уголовного судопроизводства, есть комбинаторная механика по сцеплению означающих в объективное знание в преступлении и преступнике. Язык говорит речедеятелями в суде» .

Будем считать, что в таком дискурсе, который называется судебным, каждое из указанных понятий претерпевает существенные изменения в зависимости от социальных условий, и задача исследователя заключается в том, чтобы выяснить, что же составляет константу судебного убеждающего дискурса. То есть целью данной статьи является выявление закономерности, константной составляющей, на

которой основаны стратегии и тактики речи-убеждения в российском судебном дискурсе за период с Х1Х ст. — начала ХХ1.

Согласно поставленной цели, задачей данной статьи является описание константных элементов, присущих языковым стратегиям и тактикам убеждения на суде в указанный период в Российской империи, в Советском Союзе и странах постсоветского пространства в таком контексте указать специфику стратегии и тактики диспозитива доказывания в суде.

Для выполнения данной задачи необходимо исследовать особенности убеждающих судебных речей, которые создавались в условиях разных социальных контекстов: разных ситуаций в рамках одной национальной коммуникативной культуры, но разных временных срезов.

Публичное выступление в суде присяжных может быть причислено к новым и актуальным и сегодня умениям квалифицированного юриста. При анализе публичного выступления в суде выделим модель понятийную, которая является первоосновой публичного выступления и создается логическими и сублогическими (семиотическими) методами, и языковую модель, которая репрезентирует в знаках языка модель понятийную.

Также следует учитывать экстралингвистические (паралингвистические) факторы реализации речевой деятельности юриста в суде, которые в значительной мере диктуют условия выбора определённых языковых средств, определённой языковой тактики. Так, например, характерным является процедурное вмешательство участников судебного процесса в речь юриста. Однако замечания и комментарии судьи, истцов, ответчиков и т.д., прерывающие речь, не должны мешать продолжению рассуждений и выводов, что является одним из важнейших условий успешного выступления юриста в суде, например:

Прокурор Чекмачева Н.В.:

В том, что газовое оружие Дикин М.В. именно спрятал (надо вещи называть своими именами, а не как пытается увернуться от ответа в суде Дикин М.В. — хранится в нужном месте), свидетельствуют оглашенные здесь в суде документы — т. 26 л.д. 100 — оружие искали в ходе следственных действий, не нашли.

Подсудимый Дикин М.В.:

— Я не мог выдать пистолет, так как нахожусь в камере в СИЗО. Сколько можно об этом говорить.

Председательствующим сделано замечание подсудимому Дикину М.В. за нарушение порядка в судебном заседании во время выступления государственного обвинителя в судебных прениях.

Государствнному обвинителю — прокурору Чекмачевой Н.В. предложено продолжить выступление в судебных прениях» (с. 29)

Все названные уровни, составляющие речь, создают «трехслойную» структуру убеждающего речевого акта в современном суде присяжных заседателей. Языковые средства убеждения в структуре речи на суде присяжных направлены исключительно на коллективного реципиента и

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

ориентированы более на законы логики, потому в процедуре суда предусмотрено приведение доказательств обвинения и защиты. Кроме определенной логической организации текста, убеждающая публичная речь использует также синтаксический, грамматический и лексико-семантический потенциал языка.

Выводы. Суммируя сказанное выше, следует заметить, что риторичность убеждения и реализация дискурса власти на судебном заседании сегодня, как и столетие тому, опирается на ценности, идеологию и моральные нормы современного общества, мультикультуру мирового уровня и национальные традиции -константные элементы убеждающего судебного дискурса. Также следует назвать такие константы, как зависимость от социального контекста; полифункциональность убеждающей речи; синкретичность жанров убеждающей и информирующей речи.

Необходимо также отметить наличие социальных константных факторов, которые предопределяют стратегию и тактику убеждения в суде:

— исторический контекст с его конкретными социальными условиями: степенью демократизации общества, наличием ограничений и свобод, соотношением истины и права и т.п.;

— наличие или отсутствие института присяжных, адресация речи специалистам-юристам или непрофессионалам-присяжным;

— степень соответствия тезисы убеждения постулатам законов и власти;

— достаточность или недостаточность фактов для обоснования истины;

— степень соответствия тезиов убеждения моральным нормам общества. Перспективными, по нашему мнению, являются дальнейшие исследования

относительно выявления константных составляющих судебной убеждающей речи, ее социальных факторов и элементов, а также их взаимосвязи с ситуативными факторами. Сегодня проведение исследований в сфере юрислингвистики следует рассматривать как социальный запрос современности.

Список литературы

1. Александров А. С. Юридическая техника — судебная лингвистика — грамматика права /

А. С. Александров // Проблемы юридической техники : . — Н. Новгород, 2000. — С. 101-108.

Е. Н. Белова ; Рос. гос. пед. ун-т им. А. И. Герцена. — СПб., 1995. — 18 с.

5. Прадщ Ю. Ф. У цариш лшгвютики i права / Ю. Ф. Прадщ. — Омферополь. : Елыньо, 2006. — 255 с.

Стаття присвячена до^дженню константних елементiв у стратегiях i тактиках переконувальних промов на судових заЫданнях у Роси за перюд Х1Х, ХХ i початку ХХ ст. Виявлено константш елементи диспозитива доведення, притаманн мовним стратегiям i тактикам переконання.

Ключовi слова: судовий дискурс, диспозитив доведення, комуткативна стратегiя, комуткативна тактика, еволющя, переконувальна промова.